Перейти до вмісту

SUSE

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
SUSE
Типпідприємство і бізнес Редагувати інформацію у Вікіданих
Правова формаLimited Liability Company Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьрозробка програмного забезпечення Редагувати інформацію у Вікіданих
ISINLU2333210958 Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано2 вересня 1992[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираНюрнберг Редагувати інформацію у Вікіданих
Очільник(и)Melissa Di Donatod, Nils Brauckmannd[2], Dirk-Peter van Leeuwend і невідомо[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Виторг▲450 000 000 $ (2020)[4]
Співробітники▲2000 осіб (2021)[5]
Холдингова компаніяEQT AB[6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дочірні компаніїRancher Labsd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
suse.com​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: SUSE у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

SUSE ([ˈsuːzə]) — корпорація з Німеччини, що спеціалізується на програмному забезпеченні з відкритим кодом, зокрема на розробці операційної системи Linux і продажу продуктів і послуг, пов'язаних з цією ОС. Заснована 1992-го року, компанія стала першою у просуванні Linux у бізнес-середовищі. Основним комерційним продуктом є SUSE Linux Enterprise; компанія також є головним спонсором розробки проекту openSUSE.

Компанія деякий час належала Novell, потім (з 2014 року) — Micro Focus International. У липні 2018 року Micro Focus оголосила про план продажу підрозділу SuSE фірмі EQT Partners.[9][10] Угоду було завершено 15 березня 2019 року. За нових власників офіційна назва фірми — SUSE Software Solutions Germany GmbH.

Програмні продукти

[ред. | ред. код]
Докладніше: SUSE Linux

Починаючи з SUSE Linux Enterprise 10, випущеної у липні 2006 року, дана платформа стала основою як для серверних, так і для десктопних дистрибутивів, з майже ідентичною кодовою базою.

Linux

[ред. | ред. код]

Серверні ОС

[ред. | ред. код]

Основний серверний дистрибутив називається SUSE Linux Enterprise Server («SLES»), і позиціюється як ОС для організацій, як для фізичних комп'ютерів, так і для хмарних застосувань. Доступні процесорні архітектури налічують x86 і x86-64, ARM,[11], IBM POWER,[12] IBM System z,[13] і Intel Itanium (у ранніх версіях ОС). Тестові версії SUSE Linux Enterprise Server 11 і 12 доступні для закачування на сайті.[14] Встановлення SLES підтримується для хмарних платформ Amazon Elastic Compute Cloud (EC2),[15] Microsoft Azure,[16] і Google Compute Engine.[17]

Варіанти
[ред. | ред. код]
Спеціальні редакції
[ред. | ред. код]

ОС SUSE Linux Enterprise Server має (чи мала у минулому) кілька спеціалізованих редакцій, створених у рамках відповідного партнерства:

  • SLES for VMware[23] (анонсовано кінець підтримки)
  • SLES for Amazon EC2[15]
  • SLES for Microsoft Azure,[16] зі спеціально модифікованим ядром[24]
  • SLES for Raspberry Pi[25] — спеціально створена версія для Raspberry Pi 3 Model B
  • SUSE Linux Enterprise Real Time[26] — серверна ОС, але з оптимізованим для задач реального часу ядром

Десктопні ОС

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://operating-system.org/betriebssystem/_english/bs-suse.htm
  2. ↑ https://www.suse.com/c/the-first-of-many-goodbyes/
  3. ↑ https://www.linkedin.com/in/richardseibt/
  4. ↑ https://www.reuters.com/article/us-tech-suse-ipo/german-software-company-suse-targets-pre-summer-ipo-sources-idUSKBN2B12AD
  5. ↑ https://annualreport.suse.com/documents/SUSE_FY2021AR.pdf
  6. ↑ https://techcrunch.com/2018/07/02/micro-focus-sells-suse-for-2-5b/
  7. ↑ https://lists.opensuse.org/opensuse-project/2018-07/msg00000.html
  8. ↑ https://www.suse.com/news/suse-completes-rancher-acquisition/
  9. ↑ Proposed sale of the SUSE Business (Пресреліз). Regulatory News Service. 2 липня 2018. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 2 липня 2018.
  10. ↑ Smith, Jesse (9 липня 2018). SUSE being acquired by EQT. DistroWatch Weekly. № 771. DistroWatch. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2020.
  11. ↑ SUSE Linux Enterprise Server for ARM. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 30 вересня 2020.
  12. ↑ SUSE Linux Enterprise Server on IBM Power Systems. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 30 вересня 2020.
  13. ↑ SUSE Linux Enterprise Server for z Systems and LinuxONE. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2020.
  14. ↑ Linux Downloads. SUSE. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 29 січня 2013.
  15. 1 2 SUSE Linux Enterprise Server for Amazon EC2. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 30 вересня 2020.
  16. 1 2 SUSE Linux Enterprise Server for Azure. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2020.
  17. ↑ SUSE Linux Enterprise Server for Google Compute Engine.
  18. ↑ SUSE Linux Enterprise Server for SAP Applications. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2020.
  19. ↑ SUSE Linux Enterprise Point of Service. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 30 вересня 2020.
  20. ↑ SUSE Linux Enterprise High Performance Computing. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2020.
  21. ↑ SUSE Linux Enterprise High Availability Extension. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2020.
  22. ↑ DRBD
  23. ↑ SUSE Linux Enterprise Server for VMware. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2020.
  24. ↑ SUSE fine-tuned Linux kernel for Microsoft Azure. TFiR. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  25. ↑ SUSE Linux Enterprise Server for Raspberry Pi. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 30 вересня 2020.
  26. ↑ SUSE Linux Enterprise Real Time. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2020.
  27. ↑ SUSE Linux Enterprise Desktop. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2020.
  28. ↑ SUSE Linux Enterprise Workstation Extension. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2020.
  29. Ismail, Nick (22 липня 2019). Former SAP COO and Women in IT Awards finalist, Melissa Di Donato, appointed CEO of SUSE. Information Age. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 30 вересня 2020.
  30. Micro Focus Annual Report (PDF). Micro Focus. 27 липня 2017. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2017. Процитовано 30 вересня 2020. [Архівовано 2017-12-22 у Wayback Machine.]
  31. Vaughan-Nichols, Steven J. (1 квітня 2019). The new SUSE. ZDNet. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 1 квітня 2019.
  32. Novell & HP (14 жовтня 2011). How do you say SUSE?) (Motion picture). Архівована копія. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 30 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  33. SUSE. TriTech Distribution. Архів оригіналу за 9 липня 2018. [Архівовано 2018-07-09 у Wayback Machine.]
  34. DiDidio, Laura (Червень 2012). Michael Miller Q&A: SUSE and Attachmate Group. ITIC. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 29 січня 2013.
  35. Announcement of Board Changes. Investis (Пресреліз). Micro Focus. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  36. SUSE History. SUSE. Архів оригіналу за 25 вересня 2011. Процитовано 29 січня 2013.
  37. SUSE Completes Move to Independence, Reaffirms Commitment to Customers, Partners and Open Source Communities as Industry's Largest Independent Open Source Company (Пресреліз). PR Newswire. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 15 березня 2019.
  38. Shankland, Stephen (4 листопада 2003). Novell to acquire SuSE Linux. CNET. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 13 січня 2020.
  39. Novell Announces Agreement to Acquire Leading Enterprise Linux Technology Company SUSE LINUX. Novell. 4 листопада 2003. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 січня 2013.
  40. Novell Completes Acquisition of SUSE LINUX (Пресреліз). 13 січня 2004. Архів оригіналу за 9 листопада 2014.
  41. The Attachmate Group Completes Acquisition of Novell (Пресреліз). The Attachmate Group. 27 квітня 2011. Архів оригіналу за 2 липня 2011.
  42. Saran, Cliff (18 травня 2011). SuSE becomes separate Attachmate division. Computer Weekly. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 29 січня 2013.
  43. SUSE Poised for Greater Growth in Software-defined Storage Market by Acquiring openATTIC Storage Management Assets from it-novum. SUSE. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
  44. SUSE Completes Acquisition of OpenStack IaaS and Cloud Foundry PaaS Talent and Technology Assets from HPE. SUSE. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 7 березня 2018. [Архівовано 2018-02-24 у Wayback Machine.]
  45. SUSE Partners with Collabora to Deliver Commercial LibreOffice Support. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2020.
  46. SUSE CaaS Platform. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 30 вересня 2020.
  47. SUSE Cloud Application Platform. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2020.
  48. SUSE Enterprise Storage. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  49. SUSE Manager. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2020.
  50. SUSE Updates Enterprise Linux for the Multi-Cloud Era.
  51. SUSE OpenStack Cloud. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  52. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  53. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "CEO_Donato", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "MF_2017", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "New_SUSE_2019", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Video", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "TriTech", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "itic", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Investis", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "suse-history", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "PRNW_2019", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "acq-novell-cnet", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "acq-novell-pr", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "novell-acquired-suse", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "acq-att", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "acq-att-cw", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "acq-openattic", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "acq-helion", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "libreoffice", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "caasp", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "cap", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "storage", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "manager", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "uyuni", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "openstack", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "SUSE_OpenStack", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "rancher", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=SUSE&oldid=48207644